https://www.facebook.com/magik.mai/posts/1367888680228478
Наталія ГРИНЬКО: «Щоб діти полюбили бібліотеку, у ній має бути простір для навчання, натхнення, зустрічей та подій…»
Є у Миколаєві шкільна бібліотека, куди поспішають не тільки, щоб взяти книгу. Сюди приходять за натхненням: писати вірші, святкувати дні народження, за комп’ютером послухати улюблені мелодії, подивитись кінофільми, і навіть, на побачення…
Кожного ранку тут двері відчиняються першими, і зачиняються найпізніше. Це єдина шкільна бібліотека у місті, де її працівник трудиться з першого дня, відколи розпочав роботу навчальний заклад – з 1992 року.
Наталя Миколаївна Гринько дуже любить свою роботу. Каже, це професія моєї долі. Ввічлива, привітна, щедра на щирість і добру пораду… У її серці до людей завжди багато тепла і сонця. Спілкуєшся з нею, – немов читаєш мудру книгу про сенс буття, – де творити добро на землі означає наповнювати світ радістю…
Наталя Миколаївна часто обговорює з колегами творчі ідеї, як привернути увагу юного читача. Цими днями методист НМЦ управління освіти С.Є. Пономаренко – спікер міського флеш-семінару «Користувач в інформаційному суспільстві» вчергове запросила професіонала бібліотечної справи на розмову про інновації.
Мова йде про бібліотеку школи № 57 імені Т.Г.Шевченка, директором якої є Андрій Малахов.
Про те, чим поділилась Н.М.Гринько із співтовариством, піде мова у цьому інтерв’ю.
– Наталю Миколаївно, знаю що вашого навчального закладу стосується вислів «читаюча школа». Як вам це вдається?
– Кожну дитину, яка заходить у бібліотеку, зустрічаю з усмішкою. Особливо, наймолодших школяриків. Щоб виховати у людини інформаційну культуру, культуру читання, – дитину змалечку потрібно зацікавити книгою. У нас кожна дитина, вчитель і чимало батьків є активними читачами шкільної бібліотеки.
Я розумію, що не всі батьки читають… Робота, обставини… Але добре знаю, що усі батьки, де б вони не працювали – на пошті, на ринку, у ЖЕКу – чи у поліції, у лікарні, муніципалітеті, – однаково бажають своїм дітям добра, і тому хочуть щоб їх діти читали!
Тож у моєму творчому доробку близько 20 мультимедійних презентацій, якими я зацікавлюю школярів до читання книжок! Мені приносить велику радість спілкуватись з дітьми. На різні-різні теми… Я знаю коли у кого день народження, кому які книжки подобаються. І досить часто разом влаштовуємо поетичні дні народження, – коли можна тут зустрітись з другом, привітати його віршем поета, якого любить іменинник.
Особисто я переконана, що шкільна бібліотека відіграє важливе значення у формуванні самостійності дитини. Тут вона вперше знайомиться із прочитаною книгою, вчиться вибирати одну найкращу з величезної кількості, які її оточують. Саме до неї поспішає і молодий, і досвідчений учитель, щоб знайти в книгах мудрість великих педагогів.
У шкільній бібліотеці ми організовуємо інтегровані уроки (спільна робота з вчителями-предметниками); години спілкування (спільна робота з класними керівниками); бібліотечні уроки; індивідуальні та групові консультації з пошуку інформації в каталогах, базах даних; вчимо учнів самостійно працювати у читальній залі бібліотеки.
– Нині багато хто вважає, що з появою Інтернету суттєво звузився бібліотечний простір, і не за горами, коли книги стануть екземплярами архівних полиць…
– Ні, насправді це суб’єктивні припущення, з якими я в жодному разі не можу погодитись. Минуле бібліотек – одне, а сьогодення – вимагає іншого. Насамперед, доцільності, комфорту, зручності. Одне з важливих питань, яке нині найбільше турбує фахівців бібліотечної справи – це створення єдиного інформаційного простору, щоб у кожній бібліотеці міста чи села читач мав доступ до спільних інформаційних ресурсів будь-якої бібліотеки країни. На перший план сьогодні виходить проблема якісної організації бібліотечного простору. У наш час, коли сила-силенна джерел, звідки можна черпати інформацію, бібліотека не може зоставатись книгозбірнею. Майбутнє – за реформуванням у культурні центри з «гучними» і «тихими» зонами, з відкритими просторами і місцями відпочинку для її відвідувачів.
Для того щоб сучасна дитина бігла до бібліотеки, для неї потрібно створити комфортне культурне середовище. Українська бібліотечна асоціація пропонує модель «Чотири простори» – простір навчання, натхнення, зустрічей та подій.
І саме ця модель, про яку нині тільки-но заговорили, – діє у бібліотеці ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка вже більше десяти років. Ми є шкільним культурним та освітнім центром, де учні, вчителі та батьки отримують знання, розвивають свої творчі здібності, і водночас, завжди цікаво й з користю проводять свій вільний час.
– Поділіться, будь ласка, як звичайна шкільна бібліотека, можливості якої передусім обмежені фінансово, змогла однією із перших у місті втілити сучасні зміни?
– Якщо згадати усе детально, то підґрунтям для втілення нашої мрії про центр була перемога у Всеукраїнському конкурсі „Шкільний бібліотекар – 2009”. Його проводив Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міносвіти у 2009/2010 навчальному році.
Я і нині вважаю, що отримала головну нагороду у номінації „Бібліотекарі міських загальноосвітніх навчальних закладів” тому, що «так зійшлися зірки». На той час у мене, при підтримці педагогічного і батьківського колективів, вже була ідея створити центр, де б у позаурочний час діти могли змістовно відпочивати, будучи у безпеці, під наглядом дорослого, – а не тільки приходити хвилин 10 по книгу, щоб розписатись у формулярі.
Однак щоб її реалізувати, потрібно було корінним чином реконструювати типове приміщення книгозбірні. Тоді у навчальний заклад прийшов «НІБУЛОН», виконав капітальний ремонт, завіз зручні і гарні меблі у простору і світлу читацьку залу, а головне – придбав для бібліотеки 14 сучасних комп’ютерів, підключених до мережі Інтернет. Це було друге народження бібліотеки, яке наша школа святкувала 7 лютого 2007 року. Ми щиро вдячні Герою України Олексію Опанасовичу Вадатурському за його допомогу у розбудові нашої бібліотеки – максимальні умови для праці і відпочинку читачів. Це була можливість якісно переформатувати подальшу діяльність.
– Якою на сьогодні є бібліотека школи імені Т.Г.Шевченка, де читачі одночасно можуть займатись різними видами інтелектуальної праці, не заважаючи іншому?
– У читальному залі є декілька зон діяльності, про які я зазначила вище. А інформаційна цінність бібліотеки забезпечується універсальним книжковим фондом – майже 25 тисяч примірників. Хоча для потреб читачів хотілося б, щоб книг сучасних авторів було більше. Маємо 16,7 тис. підручників і 8 тис. примірників основного бібліотечного фонду. Нині вже є напрацювання по оновленню фонду української книги, видань з краєзнавства та народознавства. Редагуємо електронну картотеку хрестоматійних творів «Українська література від А до Я», електронну базу даних підручників, що полегшує запити читачів.
Ми поважаємо час вчителя, тому вже стало правилом, що вранці, йдучи на урок, наші педагоги заносять список найменувань, з якими їм потрібно буде попрацювати після занять. Тож ми підбираємо їм літературу, бібліографічні довідки (і за допомогою Інтернет також), надаємо всебічні бібліографічні консультації учням і вчителям. Наші користувачі знають, що вони можуть подивитись інформаційні списки рекомендованої літератури: „Готуємося до педради»; «Використайте в своїй роботі»; «Професійне самовдосконалення через всесвітню інформаційну мережу»; «Побудова єдиного інформаційного простору з позиції особистісного підходу»; «Формування у школярів навичок самостійно здобувати інформацію»; «Можливості Інтернет-ресурсів та мультимедійних засобів навчання в організації виховної роботи»; «Використання освітніх Інтернет- ресурсів в процесі самоосвіти вчителів як засіб підвищення професійної компетентності» тощо.
Постійно оновлюються викладки матеріалів з періодичних видань: краєзнавча книжкова виставка «Народжене в Прибужжі слово», «Свято Покрови» , «Здоров’я – це скарб, цінуй його»; тематичні викладки: «Увага! Діти на дорозі», «Лицарі Сонця» та інші.
Адже головна мета шкільної бібліотеки – інформаційне забезпечення навчального і виховного процесу, вільний доступ до вітчизняного і світового інформаційного ресурсу. А цього неможливо досягти без комп’ютеризації, поєднання традиційних і електронних ресурсів. Тому впроваджуємо довгострокову програму «Бібліотека+ Комп’ютер».
– Які цікаві заходи організовуєте? Як ще дитина може відпочити у бібліотеці?
– Ми організовуємо свої заходи і багато спільних разом із філією № 6 міської дитячої бібліотеки, яка на Намиві. Там є значно більше приміщень, і можна проводити цілі культурні програми для класів, залежно від віку учнів. Дітям подобається краєзнавчий трамвайчик «Стежками рідного міста», презентації «Град святого Миколая», віртуальні екскурсії «Дива міста Миколая», екопокази «Миколаївщина – землі квітучої краса». Книгопоказ до Дня захисника України та Дня українського козацтва «Свято Покрови – свято козацьке»; «Всі ми діти козацького роду», козацький ринг «Хай живе козацька слава, хай живе козацький дух», історична стежина «Козака доля – шабля та воля».
Практично до кожного свята, до кожної дати – ми організовуємо дітям культурно-інтелектуальний відпочинок, інформаційні біржі. Це і мовознавчі ярмарки до Дня української писемності, уроки-подорожі «Від слова – до книги, до знань». До Міжнародного дня толерантності – виставки-заклик «В ім’я загального добра», етикети-класи «Будьмо взаємно красивими», години попередження «Ні – насильству», до Дня Гідності і Свободи відеоперегляди «Воїни світла» та інші.
Користуючись нагодою, хочу звернутись до батьків: нехай ваші діти читають! Читання книг – велика насолода! Заохочуйте їх до цього, і ваша дитини зросте всебічно розвиненою, освіченою, успішною людиною!
