У номері незалежної суспільно-політичної газети Миколаївської області “Южная правда” від 30 грудня 2020 року розміщено матеріал про досвід роботи директора Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №57 імені Т.Г.Шевченка Малахова А.А.
Олександра Ментель, журналіст.
Представника четвертого покоління вчителів – директора Миколаївської ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка Андрія Малахова нагороджено орденом «Гордість і слава України». Цьогоріч у рамках Х Міжнародного проєкту «Україна й українці –цвіт нації, гордість країни» відзнаки отримали кращі представники державних і недержавних структур, видатні політичні та громадські діячі, керівники успішних підприємств, учасники АТО, митці.
Ім`я А.А. Малахова – людини, яка гідно презентувала освіту Миколаєва, добре відоме нашим землякам. Одна із кращих шкіл обласного центру – «школа над лиманом», що розташована у мікрорайоні Намив, постійно привертає увагу миколаївців.
Школа-родина. У ній учасниками виховного процесу є учні-вчителі-батьки, започаткувала свою авторську Концепцію національно-патріотичного виховання. Нині тут навчається 1122 учні, працює 107 дорослих – педагогів і техпрацівників. Це наймолодша, перша україномовна школа, і досі єдина у нашому місті, що була збудована за Незалежності України, яка з першого дня роботи обрала шлях першопрохідця вітчизняної – української моделі освіти.
Навчальний заклад, де втілюють принципи родинного виховання, став для батьків і жителів мікрорайону осередком збереження національної спадщини, культури, традицій. Школа широко залучає до своїх щорічних культурно-мистецьких, екологічних фестивалів та інших масових заходів жителів Намиву. Зазвичай вони проходять на шкільному стадіоні – під відкритим небом, і для людей різного віку є прекрасною нагодою у межах свого мікрорайону змістовно та естетично провести дозвілля. Це і такі найбільш резонансні фестивалі, як «Намивські роси», «Ярмарок на Покрову», благодійні акції «Ради мрії друга», спільні спортивні турніри педагогів з випускниками і батьками «Спорт єднає покоління». На часі, на лютий 2021 року, готуються до міжнародного фестивалю “Ольвійські студії наук”, присвяченому розвитку STREAM освіти в Україні.
Який він – керівник сучасного навчального закладу, у якому таке емоційно насичене та яскраве життя? Андрій Малахов має три вищі освіти, закінчив аспірантуру, є авторитетною людиною в освітянських колах Миколаївщини. Вчитель хімії та біології є вчителем вищої категорії, має кваліфікацію «вчитель-методист», і є представником четвертого покоління вчителів.
ВЗІРЦЕМ ШЛЯХЕТНОСТІ БУЛА БАБУСЯ
Чотири покоління освітян, де чоловік і дружина мають педагогічну освіту – славні життєві історії. Андрій Анатолійович зізнається, що не пригадує випадку, коли б у дитинстві батьки вичитували його за якісь вчинки. Не повчали його й робити так, або по-іншому. На це у них просто не було часу. Робота в школі була їх величезною пристрастю, і забирала увесь час. Усе складалось само собою: виховувався на прикладі найрідніших людей. Бачив батьків у школі, чув, про що вони кажуть у класі, і просто робив так, як батьки-вчителі навчали не його одного, а усіх своїх учнів.
Батько – Малахов Анатолій Миколайович, працював директором школи, викладав фізику та трудове навчання. Мати – Малахова Ольга Яківна, – вчителем англійської мови. Як і батьки, обоє синів стали продовжувачами славної династії педагогів Малахових, яку у 1924 році на Херсонщині започаткував дідусь мами Андрія Анатолійовича – інспектор Херсонської педагогічної гімназії Федір Кузьмич Гладир.
Каже, код любові до вчительської професії – від народження, і коли отримав атестат, знав що має стати вчителем. І не просто вчителем, а менеджером-новатором освітянських реформ.
Світлим острівцем шляхетності була бабуся – мамина матуся. Раїса Федорівна Гладир, 1920 року народження, працювала в освіті до глибокої старості. І хоч 13 років, як її вже нема, для вдячного внука залишається ідеалом відданості педагогічній професії, взірцем справжнього педагога. У її біографії були різні посади – від учителя, заступника директора – до начальникауправління освіти, а ще – депутат районної ради упродовж багатьох скликань. Вона і була новатором ідей, і своїм внеском у вітчизняну педагогіку наближала шлях до нинішніх реформ.
Вчителька української мови і літератури, справжній наставник, головна риса якого була любов до дітей. Її учні добре навчалися, бо вони її любили. Мала здатність відкинути авторитарний формат і бути на рівні з дітьми. Бабуся часто повторювала, що все життя навчається від дітейне менше, ніж вони навчалися від неї. «ЇЇ слова: «Щоб це вдалося, самому треба бути зразком. Вчитель має або постійно навчатися, або піти з професії. Третього не дано», – я запам’ятав на все життя», – ділиться Андрій Анатолійович.
У 1937 році, сімнадцятирічною, вступила на філфак до Одеського держуніверситету. Вручення дипломів припало на 21 червня 1941 року. А на ранок, 22 червня 1941 року, голос Левітана оголосив страшну звістку: «Війна». Важкі роки праці в окупованій нацистами Новій Маячці. Окупація тривала з 10 вересня 1941 року до 2 листопада 1943 року, коли частини 87-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника К. Я. Тимчика визволили рідне селище. Але вчителька української мови весь цей час працювала! Вчила дітей односельчан!
Важкими були і післявоєнні роки, коли вони з чоловіком і колегою – Яковом Григоровичем відновлювали та розбудовували освіту, працюючи на керівних посадах. Дідусь Андрія Анатолійовича Малахова працював директором Новомаячківської ЗОШ №5, бабуся – заступником директора Новомаячківської ЗОШ №1. Їхня домівка завжди була осередком культури сільської інтелігенції, і його серцем – була Раїса Федорівна. У цьому імпровізованому післявоєнному «клубі культурного дозвілля» вражала гостей вишуканими стравами, цікавими іграми, оригінальними музичними номерами тощо. Цей світлий острівець, як маяк віри у завтрашній день, серед темних вод бурхливого післявоєнного океану життя…
В ОСВІТІ – МАЙЖЕ ЧВЕРТЬ ВІКУ
Вчителювати розпочав у сільській школі. Кожна сходинка долі А.А.Малахова заслуговує на повагу. Шлях до успіху та перемог відкрився у юності: в 1989 році закінчив заочну математичну школу при Московському державному університеті, вступив на навчання до Херсонського державного педагогічного інституту.
З дипломом з відзнакою у 1994 році молодий педагог повернувся у рідну Новомаячківську ЗОШ, яку закінчив зі срібною медаллю. Це ж стосується і роботи у Новомаячківській музичній школі, у якій навчався, і у яку повернувся вчителем по класу фортепіано за сумісництвом.
Роки праці у рідній альма-матер, пліч-о-пліч з педагогами, яких глибоко поважав, стали стимулом до самовдосконалення. Сільська школа пов’язана з природою, тож не дивно, що це викликало бажання освоїти валеологію. Попри диплом вчителя природничих наук, здобув ще два дипломи: за спеціальністю «педагогічна валеологія та фізичний реабілітатор» Херсонського інституту валеології та «бухгалтерський облік» Харківського фінансово-економічного інституту.
І коли у 2001 році за сімейними обставинами переїхав до Миколаєва, додаткові знання дуже швидко знадобились вчителю хімії та біології Миколаївської ЗОШ № 18, як заступнику директора навчального закладу. Саме у ці роки заявила про себе його зірка лідерських якостей. У 2003-2004 працює начальником відділу політичного аналізу та прогнозування управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації, наступні три роки – заступником начальника управління з питань внутрішньої політики, згодом – з 2007 по 2011 рр. – начальником управління з питань внутрішньої політики Миколаївської облдержадміністації.
На той час навчався в аспірантурі Інституту державного управління Чорноморського національного університету імені П.Могили за спеціальністю «механізми державного управління», викладав на кафедрі здоров’я та фізичної реабілітації, – що пророчило подальшу стрімку кар’єру в галузі державного управління. Однак саме тоді, у 2012 році, його «вчительський генетичний код», як іноді жартома каже Андрій Анатолійович, – знову взяв гору, і він знову повернувся у школу – спершу на посаду заступника директора ЗОШ №57 імені Т.Г.Шевченка, і вже третій рік поспіль, як призначений директором даної школи.
Очоливши глибоко патріотичний педагогічний колектив, розумів, що його колеги не лише якісно надають учням знання, мотивують їх до перемог в олімпіадах та конкурсах, але і є педагогами-патріотами, які прищеплюють повагу та любов до України, її історії, традицій. Тож у перший рік на посаді директора школи запропонував батьківському і педагогічному колективам втілити низку заходів, – отримав підтримку. Всі державні свята відзначати на шкільному подвір’ї, щоб долучитись до них могли й жителі Намиву. Зокрема, такі як День Державного Прапора, День Незалежності, День захисника України тощо. Незадовго реалізували заплановане. Для прапороносців встановили перед будівлею майданчик, реконструювали флагшток, закупили стереоапаратуру, звукові колонки, мікрофони, аби озвучувати події під відкритим небом. І тепер охоче приходять на свято й батьки, жителі.
Шкільна родина останні роки жила мрією, що знайдеться спонсор, за кошти якого у школі імені Т.Г.Шевченка буде пам’ятник пророку нації – Великому Кобзарю. Збулась і ця мрія. Постамент з погруддям Т.Г.Шевченку урочисто відкрито на День Незалежності у серпні 2019 року.
Школа помітно зміцнила матеріальну базу. Нині на рахунку А.А.Малахова ціла низка заходів з виховної роботи з учнями, яскравих і змістовних. Проекти здобули підтримку прогресивної освітянської спільноти в Україні і за кордоном. Вони стосуються побудови активного учнівського середовища, згідно із запитами Нової української школи.
ОРІЄНТИР – ЗБАГАТИТИ ШКОЛУ КОМПЛЕКСНО
В останні роки чисельність учнів помітно зросла: а це понад 200 школярів. Те що батьки віддають перевагу цьому навчальному закладу, свідчить про авторитет педагогічного колективу на чолі з його директором. Батькам подобається мікроклімат гавані добра, підтримки, щирості, який тут панує. В школі працює учнівський театр, шкільне телебачення, тир, низка спортивних секцій, безкоштовні гуртки з хореографії, спортивних танців, сценічного мистецтва тощо. Школа сучасна, застосовує чимало передових технологій, – що забезпечує учням якісні знання. Щороку близько 90 відсотків випускників продовжують навчання у вишах.
Батьки зазначають, що навчатись тут їх дітям цікаво та престижно. Міжнародна поетична юрбівка поезій Великого Кобзаря, культурологічний етнофестиваль «Намивські роси», інтерактивна карта України, інтерактивний календар життя та творчості Т.Г.Шевченка, – були ініційовані, розроблені та реалізовані на прикладі очолюваного А.А.Малаховим закладу.
Цьогоріч відкрили сучасний кабінет біології, вартістю понад 360 тис. грн. Обладнаний за всіма сучасними вимогами, забезпечений документ-камерою, Смарт-дошкою, проектором. З цим проханням зверталися до міського управління освіти. Для кабінету отримали 1 цифровий і 15 звичайних мікроскопів, а також всі мікропрепарати для уроків біології. У школі з’явилася ще й сучасна STEM-лабораторія, яких у школах області одиниці. Школа у зоні Wi-Fi – для учнів з обмеженням доступу на розважальні сайти. Фінансує послугу міське управління освіти.
Нещодавно введено ще один – найсучасніший спортивний майданчик. Будувався за обласною програмою, але бракувало 690 тис. грн. Батьківський комітет фонду «Школа над лиманом» озвучив проблему перед мером А.Ф.Сєнкевичем, – спортмайданчик добудували.
Нещодавно у ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка з’явився власний кінотеатр – з проектором 3D, моторизованим великим екран розміром 5м / 3м тощо. Школа стала повноправним членом Всеукраїнської Мережі постійно діючих кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA (Мережа кіноклубів Docudays UA).
Як зазначила президент школи, учениця Анастасія Муха, велику підтримку директора відчуває шкільний парламент: для учнівського самоврядування виділили і обладнали окреме приміщення з сучасним конференц-залом. Тут також працює учнівська телестудія.
Успішно реалізовувати такі фінансово помітні проекти допомагає директору А.А.Малахову талант менеджера, підтримка колег та управління освіти міської ради, а також батьківського колективу. При кожній нагоді Андрій Анатолійович знаходить можливість подякувати спонсорам, а також благодійному фонду «Школа над лиманом» за підтримку шкільної родини.
* * *
Нині Андрій Малахов будує школу своєї мрії, де панують принципи щасливого дитинства – радість, гуманізм, довіра. До змістовного та насиченого життя ЗОШ № 57 привернута пильна увага громадської. Адже це школа-родина, у якій учні, вчителі та батьки – учасники одного процесу навчання та виховання молодих громадян України.
За сумлінну працю багаторазово нагороджувався грамотами облдержадміністрації, обласної ради. У травні 2011 року за організацію Днів Європи в Миколаєві отримав Подяку голови представництва Євросоюзу в Україні Жоржа Мануїла Пінту Тейшери.
За допомогу в організації на Миколаївщині зйомок документального фільму американського режисера Боббі Лі «Голодомор: геноцид українців в 1932-1933 рр.» отримав від Голівуду Вдячний лист. Фільм презентовано на Канському фестивалі 2009 року.
Є у директора сентиментальне хобі – кінологія. А.А.Малахов входить до правління обласного відділення Кінологічної спілки України, очолює комісію з проведення міжнародних виставок.
Миколаївська ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка – флагман освіти України. Його директор вдячний батькам і Богові, що від своїх шанованих пращурів отримав у спадок педагогічний талант, любов до дітей, і серце, у якому завжди є місце для новаторських ідей, творчого пошуку, віри у завтрашній день, заради кращого майбутнього своєї країни.