Home » Партнерство в дії » Кіноклуб » Шкільний кіноклуб ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка: кінострічка режисера Романа Бондарчука «Українські шерифи»

Шкільний кіноклуб ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка: кінострічка режисера Романа Бондарчука «Українські шерифи»

Правда життя із кінофільму «Українські шерифи» приголомшила міських старшокласників, а від шерифів вони у захваті…У шкільному кіноклубі ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка підліткам показали знакову кінострічку режисера Романа Бондарчука «Українські шерифи». Робота здобула Спеціальний приз журі за повнометражний документальний фільм на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA). Розповідає директор школи Андрій Малахов:«Право на трансляцію фільму «Українські шерифи» ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка отримала, як повноправний член Мережі кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA. Оскільки працюємо в умовах карантину, ми показували фільм кожному класу окремо. Сюжет розрахований на більш серйозну вікову категорії – вчителів та учнів старших класів. Стрічка документальна, у ній немає професійних акторів, постановочних кадрів. Глядач бачить будні одного українського села. Більшість наших учнів ще ніколи не проживали в сільських умовах. І кінодокументалістика, де є побут, стосунки у громаді, сприйняття сільськими людьми подій загальнодержавного значення формують власне ставлення. Фільм на основі подій 2013-2016 років, коли учні ще ходили до першого класу, – і мало пам’ятають чим у той час жила наша країна.Село Стара Збур`ївка, що на Херсонщині – сільська міні-модель усього Півдня України. Зйомки стрічки – розповідь про двох сільських шерифів, розпочались ще до Євромайдану, війни на Донбасі, проросійських виступів, волонтерського руху, інших подій, які кардинально змінили українське суспільство. Сказати, що «правда життя», відображена у ньому, справила враження на учнів, означало б, нічого не сказати. Фільм викликав у підлітків дуже сильні емоції».

Модератор шкільного Docudays UA кіноклубу – заступник директора школи Валерій Гончаренко поділився, що ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка отримала коди на майже 100 документальних кінофільмів Docudays-колекції для їх показу у стінах навчального закладу. Валерій Федорович зазначив, що як вчитель історії, намагається в першу чергу обирати стрічки, які в правовому полі доповнюють навчальну програму. І перш ніж показати «Українські шерифи», учні отримали завдання відвідати сайт Миколаївської міської ради, познайомитись з механізмом управлінням громади, у якій вони живуть. Вивчити механізм розподілу коштів, склад керівництва міської ради, депутатського корпусу, депутатських комісій, бюджет міста на 2021 рік, статті витрат. Ознайомились, як збираються підписи і подаються електронні петиції. Тобто дізнались сам механізм, як це робиться у нормальній демократичній країні, вивчили базові демократичні засади механізму управління громадою. А як порівняння – запропоновано приклад сільської громади, де пішли нетрадиційним шляхом, обравши шерифів – помічників сільського голови і водночас дільничного інспектора.

Зокрема, Валерій Федорович Гончаренко розповів: – Коли у 2013 році режисерська група розпочинала документальні зйомки, вона ще не знала, що незадовго їй доведеться знімати сільську громаду у складний для країни час. У Старій Збур’ївці немає міліції, і питаннями охорони громадського порядку опікуються 50-річний Віктор Кривобородько і 44-річний Володимир Рудьковський. Вирішують абсолютно усе: вгамовують сімейні сварки, перевиховують правопорушників «граблями» – заставляють прибирати прибережну територію ставка, присікають бійки між сусідами… Ми спостерігаємо документальне віддзеркалення процесів у державі на фоні подій сільського життя. Таких, як патріотизм і прояви сепаратизму, неоднозначне ставлення, коли приходять повістки в армію, пострадянські звички, мислення певної групи людей, міфи, якими вони живуть, символи, з якими себе ідентифікують… – Якими кульмінаційними моментами, на Вашу думку, загострюється увага глядача?- Стрічка документальна. Вважаю, що від першої секунди до останньої – напружена кульмінація. Крім того, це мовна лексика. Гостра, з елементами нецензурної лексики, яка зрідка зривається у розмові шерифів, не сприймаються брутально. Це вершина режисерського таланту! Цю лексику наші діти чують на вулиці, в емоційних діалогах. Довкола сільського ставка, який у центрі села, змінюються різні пори року. Похорони одиноких людей, які шерифи самі знаходять у зачинених будинках. Розбиті вікна, розбір крадіжок… Це – фон тих подій, якими починалась війна 2014 року. Телевізор, йдуть новини, видно як в окремих населених пунктах Донбасу чіпляють російські прапори… Інформаційний простір того часу школярі ловили особливо пильно. Потім були Піски. Сільський голова разом і з двома шерифами розвозить повістки, та далеко не всі рвались на схід… Люди ще були дуже розгублені. Та життя змінюється, як і тепле південне літо, метушлива у клопотах осінь, і непроглядні зимові тумани, – коли на шкільному подвір`ї вже чекає автомобіль для відправки продуктів воїнам на Схід. Дітки пишуть листи, разом з волонтерами пакують теплі шкарпетки, консервацію… Країна для цих людей – це їхнє село. Фарбують в золотавий колір пам’ятник радянському солдату – переможцеві війни попередньої, і всією громадою святкують День перемоги, де на мітингу згуртовують земляків для перемоги сьогоднішньої: звучать імена тих, які нині зі зброєю на Сході… Це фільм про демократичні засади: права людини на самоврядування, на нормальне життя.- Валерію Федоровичу, як Ви оцінюєте можливості шкільного клубу загалом?- Оцінюю лише з позитивної сторони. Коли на весь величезний мікрорайон Намив немає жодного кінотеатру, молодіжного центру, – у нашому кіноклубі учнівська молодь може збиратись, обговорювати. Звертаю увагу, дивитись знакові документальні фільми. Без вимислу, фейків. Це можливість самостійно пропустити через себе подію, відчути себе одним із героїв, яких бачиш з екрану, і зробити свій висновок.Клуб ми відкрили у грудні шведським фільмом «Рахую дні, рахую роки» про долі трьох дітей, чиї батьки відбувають покарання за злочини у в’язницях. Після перегляду дев`ятикласники жваво обговорювали. На щастя, у них немає такого сумного досвіду, бо виховуються у нормальних сім`ях, але таких знають. Учнів вразила ніч у в’язниці, куди приїхала дитина, аби провідати свою непутящу матусю. І вони казали, що до таких дітей всіх треба відноситись по-дружньому. – Яким темам плануєте присвятити наступні засідання шкільного кіноклубу? – Це буде кінострічка на теми булінга. Загалом, пропонуємо документальні фільми українською мовою не тільки українського виробництва – а й найбільш знакові фільми міжнародного кіновиробництва. На початку березня залучимо своїх жінок – вчителів і матерів дітей до перегляду документального фільму «Венери», де висвітлюється низка, так званих, делікатних тем сексуальності, кохання тощо. Це чисто дорослий фільм. Тільки для жінок. Потім – «Рожеві сарі» про безправ’я жінок Індії. Запрошуємо всіх матусь! Загалом сподіваємось бачити на своїх переглядах і батьків, жителів мікрорайону.Документалістика нічого не нав’язує. Глядач сам робить висновки. Задається думкою, що дуже легко опустити крила. Такі фільми мають потужний вплив для власної самооцінки. Це ефективна пересторога, як не пасувати перед складними життєвими обставинами.Наприкінці фільму «Українські шерифи» асоціальна Таня читає лист із в’язниці від свого Колі, який не один раз бив її, коли був на свободі, – і тихі сльози котяться по її обличчі… Обстановка у старенькому, напівзруйнованому будинку дуже тяжка, депресивна. Та її потрясли слова, мовляв, буду іншим… Люблю, обіцяю, коли повернусь, все буде по-іншому. Ти тільки чекай…Її його дуже жаль. І вона гірко схлипує, опустивши плечі… І в цьому також позитивна кульмінація цієї кінострічки: віра!”Як тільки закінчився фільм, деякий час у залі панувала гнітюча тиша, ніхто не вставав із місць, і модератор шкільного DOCU/КЛУБ – заступник директора школи Валерій Гончаренко запропонував поділитись враженнями від перегляду.

Перші репліки, перші емоції:

Дем’яненко Ангеліна: «Коли відбуваються крадіжки, вбивства, смерть людей без родичів й близьких, обман чесних людей, – і ти розумієш, що це не постановочні кадри, не професійна гра акторів, – а документальна реальність, за якою ти зараз спостерігаєш, це шокує… У фільмі дуже добре показано: жінка краде телевізор, стається убивство сусіда, чоловік без рідних вмирає та його нікому ховати, селянські побутові й сімейні негаразди. І все також потрібно вирішувати. Це також наше сьогодення…»

Хмельна Вікторія: «Люди мають різне матеріальне становище, але кожен має право самостійно вибирати гідне життя. У наш час багато людей за межею бідності зазнають осуду від суспільства. Це неправильно. Тож у сільських громадах потрібні такі шерифи. Для двох головних героїв фільму усі – і багаті і бідні – люди їх села. Ні до кого немає зневаги. Вони знаходять житло для «безхатьків», допомагають їм грошима, інколи навіть можуть і «пенделя» дати. Шерифи з Херсонщини дають людям надію на краще життя».

Воробйова Ксенія: «Сучасні села у півзруйнованому стані. Не скрізь є органи контролю за злочинністю або ефективні соціальні служби, тому саме шерифи можуть виконувати роль санітара, який допомагає людям та бореться зі злом. Головні герої допомагають громаді стати господарем свого життя. Шерифи першими реагують на негаразди. Ними ніхто не керує зверху. Вони звичайні прості селяни, у яких висока культура добросусідства, порядність, справедливість, почуття господаря у своєму населеному пункті».

Чабан Романа: «Якщо контролювати зло, відразу ж його присікати, як роблять ці два шерифи, то в житті буде більше порядку. У кожної людини бодай один раз траплялося, коли треба було нести відповідальність за власні вчинки. І якби ми не хотіли чогось не робити, але коли потім це робили, – воно мало погані наслідки. Деякі жителі села Стара Збур`ївка, якби не шерифи, і далі б продовжували вчиняти погані вчинки – крадіжки, вбивство, зґвалтування та інші. Висновок один – сільським громадам потрібні такі авторитетні люди, які знають життя кожного свого земляка «з середини».


Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Календар

Жовтень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031