Три дні у школі на Намиві жив Святий Миколай.
У стінах рідної школи діток не обділили миколайчиковою ніжністю та ласкою, а щедро обдарували емоціями безтурботної радості, розчулення, захоплення, справжнього передноворічного щастя…
Розповідає педагог-організатор Ніна Ткачик:«Щоб не обділити ласкою та увагою жодну дитину, Святий Миколай жив у нашому навчальному закладі три дні поспіль. А сьогодні, 18 грудня, у переддень свята, він дарує свою останню казку, та прощається з малими до наступного року… Навіть за умов карантину силами лідерів шкільного парламенту та учасників художньої самодіяльності ми склали такий сценарій свята, який би враховував усі протиепідеміологічні вимоги, і водночас, не суперечив інтересам дітей на право бути щасливими. Від середи до п’ятниці щоденно з 9-ї ранку до 12:30 Святий Миколай запрошував у велику шкільну актову залу по одному класу учнів-початківців, а таких класів у початковій школі у нас 17. Тому діти усіх паралелей побували на незабутній 40-хвилинній виставі, програма якої містила різні елементи культурного дозвілля. Вони жваво відповідали на запитання Святого Миколая, вигукували, аплодували, підводились з місць і разом з ним танцювали. Ви б бачили, яким великим був ефект їх здивування, коли наприкінці вистави Святий Миколай їм сказав: «Крім казки, яку ви подивились, та пісень, я привіз вам ще один подарунок – неймовірно цікавий мультфільм, і ми разом зараз його подивимось!».
І як тільки сколихнули повітря перші акорди екрану, діти практично в одну мить вигукнули: “Вау!!!”. Такою була їх реакція на контраст: вони вперше відчули можливості нового сучасного обладнання, завдяки якому ми лише місяць тому обладнали і відкрили у актовому залі шкільний кіноклуб. Стереозвук справив вражаючий ефект. Завдяки чотирьом колонкам, установленим у кожному кутку залу – сприйняття, як у столичному кінотеатрі… І вже на завершення програми Святий Миколай спустився зі сцени до зали, і кожній дитині особисто вручив солодкий подарунок».
Директор Миколаївської ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка Андрій Малахов поділився:«Зважаючи на карантин, ми змінили звичний формат святкових новорічних заходів, але в жодному разі від них не відмовились. Основний мотив святковості у нас збережено, я б навіть сказав, подано у більш оригінальному вигляді. Уже багато років наша школа не запрошує на подібні святкові заходи «чужаків», навіть якщо це імениті артисти. Ми маємо свій шкільний театр, з широким сценічним репертуаром. Тож і на цей раз програму підготували юні шевченківці – учні старших класів. Принагідно, за співпрацю і підтримку хочу висловити слова подяки нашим батькам. Річ у тому, що інтенсивності емоціям додавали дуже красиві сценічні костюми. Новенькі, ще тільки з пошиття. Про них подбав наш батьківський благодійний фонд «Школа над лиманом», який одноосібно, без втручання адміністрації вирішує що і коли купляти, і про витрачене до копійки звітує на загальних шкільних зборах батьків. Костюми поповнили учнівську театральну костюмерну. Ми намагаємось якомога далі відійти від прокату – не брати костюми на прокат, і не витрачати марне спільні кошти. Потрохи замовляємо костюми в ательє театрального одягу. Багато шиємо самі на уроках трудового навчання, шиють собі костюми і учні, і вчителі у шкільній майстерні трудового навчання. І так спільними силами, нитка по нитці – і з`являється мозаїка дитячої радості».
Пресцентр
