На видатну подію в історії нашої держави – 101-річницю утворення єдиної соборної України – учні миколаївської школи відгукнулись серцем.
Незабутньо, незвично і нетрадиційно відбулись святкові заходи з нагоди відзначення 101-ї річниці соборності України у Миколаївській ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка. Саме так і виховують патріотів!
Святковий день у школі дихав сучасністю, без пафосу і бравурного офіціозу. Та якраз після такого заходу не виникає сумнівів, що ця дата сколихнула дитяче серце, знайшла у ньому відгук назавжди.
Урочистості розпочались пам’ятною подією для всієї шкільної родини – в особливій обстановці, перед погруддям Т.Г.Шевченка і строєм Державних Прапорів України восьмикласникам голова адміністрації Заводського району Віктор Дмитрук вручив паспорт громадянина України: Ксенії Поповій, Максиму Пальміну, Григорію Підкогло.
– Отримуючи паспорт громадянина України, я вдячно кланяюсь тобі, Батьківщино, і урочисто обіцяю носити його з честю, гордістю і гідністю. Своєю сумлінною працею примножувати твою славу, багатство, самостійність і незалежність, – понад усе!
Було дуже зворушливо, коли підлітки, беручи паспорт у руки, не приховуючи своєї схвильованості у голосі, гордо і впевнено один-за-одним виголошували слова, які мають великий зміст та причетність до цієї видатної дати – Дня соборності Української держави.
Молодих громадян України з важливою у їх житті подією першим привітав директор школи Андрій Анатолійович Малахов, а також шановані гості – заступник голови адміністрації Заводського району Світлана Вікторівна Чепіжко, заступник начальника Управління освіти Миколаївської міської ради Світлана Борисівна Макарова, батьки, вчителі, представники ЗМІ.
Головні урочистості відбувались у актовій залі школи. Привітав шкільну родину з державним святом Дмитрук В.М. – голова адміністрації Заводського району, зазначив, що наша сила у єдності, і тільки разом українці зможуть творити кращим сьогодення і завтрашній день України.
Почесним гостям учні-шевченківці вручили символічні нагрудні пам’ятні знаки, кольорів нашого прапора, які виготовили на уроці трудового навчання.
Але не менше вразила і сцена, де на фоні національних кольорів красувалась інтерактивна карта України. Майже три місяці потрібно було школярам і вчителям, щоб втілити новаторську ідею. Карта наповнена довідковою інформацією про кожну область України, – від історії краю, появи герба і символіки, до героїв і видатних особистостей, які у ній народились, здійснювали трудові і ратні подвиги.
Конструкція, розміром 3,5 м на 1,3 м, буде розміщена на першому поверсі, приєднана до мережі Інтернет, і вже незабаром після презентації їй присвоять qr-коди для зчитування пізнавальної інформації через смартфон. Вона буде постійно в активному режимі, і знаючи дитячу допитливість, навіть на перерві діти зможуть збагачувати свої знання, навівши свій гаджет на ту чи іншу лампочку з qr-кодом потрібної області.
Саме для сьогоднішніх урочистостей учні підготували танок соборності, а президент учнівського самоврядування Анастасія Муха з друзями привітала шкільну родину натхненними поетичними рядками.
Кульмінаційним моментом стала драматична композиція за мотивами пісні Океана Ельзи «Мить». …Згасло світло, і якось раптово зойкнули звуки клавішів фортепіано, розлились хвилюючі акорди на весь зал..
Знайомий голос виконавця вразив ще більше, – адже з мікрофоном через увесь зал до сцени йшов директор школи Андрій Малахов, у супроводі діток з лампадками. Запанувала неймовірна тиша, і тільки почуття та музичні звуки володіли серцем…
…Напиши на чужому конверті
Те, що так у листі не згадав
І за крок до відважної смерті
Будь таким, яким Бог тебе знав
І поглянь, як навколо світає
І як сніг неймовірно блищить
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить…
Передбачити поведінку дітей було неможливо: діти спершу несміло, а потім на весь голос підхопили пісню, і далі увесь зал співав її разом з директором школи:
… І поглянь, як навколо світає
І як сніг неймовірно блищить
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить…
Поверни своє перше кохання
Най душа, як тоді защемить
Посміхнись ти для неї востаннє
Краще так, так хоч менше болить
І поглянь, як навколо світає
І як сніг неймовірно блищить
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить…
Напиши на…
– Давайте схилимо голови в пам’ять про тих, хто віддав своє життя за соборність і незалежність рідної країни. І вшануємо їх хвилиною мовчання, – звернувся до зали Андрій Малахов.
Ведуча заходу – вчителька Ірина Миколаївна Галушко запропонувала поставити лампадки, які діти тримали у руках, на інтерактивну мапу:
– Ці вогники – душі наших загиблих борців і воїнів за волю, соборність і незалежність рідної України. Хай вознесуться вони на небеса і стануть зорями, які будуть світити нам дороговказом у майбутнє. Те майбутнє, у якому немає воєн, несправедливості. Де на нашій землі панує мир, добро, злагода і радість.
Урочистості завершились піснею «Я люблю Україну», яку з Україною у серці співала вся шкільна родина.
З глибокою вірою у гідне майбутнє України! Єдиної, неподільної, мирної і щасливої!
